обсіменитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обсімени́тися, обсімени́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обсімени́ться обсіменя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обсімени́вся, обсімени́всь обсімени́лися, обсімени́лись
жін.р. обсімени́лася, обсімени́лась
сер.р. обсімени́лося, обсімени́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обсімени́вшись