-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обсіда́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обсіда́тиме обсіда́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обсіда́є обсіда́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обсіда́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обсіда́в обсіда́ли
жін. р. обсіда́ла
сер. р. обсіда́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обсіда́вши*

Словник синонімів

I. НАПА́СТИна кого-що (учинити збройний напад); НАГРЯ́НУТИперев. без додатка,НАЛЕТІ́ТИ, НАСКО́ЧИТИ, УДА́РИТИ[ВДА́РИТИ]перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка (раптово й стрімко); ОБРУ́ШИТИСЯ, НАВАЛИ́ТИСЯрозм. (навально й несподівано); ОБСІ́СТИкого, що (з усіх боків); НАБІ́ГТИперев. недок. (учинити набіг). - Недок.: напада́ти, наліта́ти, наска́кувати, ударя́ти[вдаря́ти], обру́шуватися, нава́люватися, обсіда́ти, набіга́ти. Незабаром махновці напали на великий продзагін червоноармійців (Т. Масенко); Аж тут нагрянули австріяки й німці (Є. Кравченко); Був у Києві князь переяславський Добислав, скаржився, що налітають і налітають печеніги на його землю (С. Скляренко); - Банда наскочила! - гукнув вінта, схопивши кулемет, хутко потяг йогодо порога (О. Донченко); Ударили втретє- і знову поля Всі трупом шотландським укриті (Леся Українка); Коли автомашини увійшли в глибину лісу, партизани всією силою обрушились на карателів (М. Стельмах); - Навалився на нашу ділянку цілий полк моторизованої піхоти, танки, міномети (І. Цюпа); Обсіли Кукубенка вороги. Сам Тарас.. кинувся на виручку (О. Довженко); Бо тоді, бачте, набігала на Вкраїну усяка невіра - турки, татари (Марко Вовчок). - Пор. 1. наки́нутися.
ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ[ОСТУПИ́ТИ], ОПА́СТИ[ОБПА́СТИ], ОБТО́ВПИТИрозм.,ОБСТА́ТИрозм.,ОБСИ́ПАТИ[ОСИ́ПАТИ]рідше,ОКО́ЛИТИрідко,ОБЛІПИ́ТИпідсил. розм.,ОБЛИ́ПНУТИпідсил. розм.,ОБЛЯГТИ́підсил. розм.,ОБСІ́СТИпідсил. розм., ОБЛИ́ТИпідсил. розм.,ОБІЛЛЯ́ТИпідсил. розм.; ОБСКО́ЧИТИрозм.,ОБАРА́НИТИрозм. (швидко і раптово). - Недок.: ото́чувати, оточа́тирідкообступа́ти[оступа́ти], опада́ти[обпада́ти], обстава́ти, обсипа́ти[осипа́ти], обсипувати[оси́пувати]рідкооблі́плювати, облипа́ти, облипнути, обляга́ти, обсіда́ти, облива́ти. Танкісти і дівчата оточили молодих (О. Довженко); Кілька колгоспників обступили новеньку машину (Г. Епік); Він був середній на зріст і завжди дивувався, коли велетні сини оступали його, мов бір (Ю. Яновський); Собаки обпали робітників, сікалися до ніг (І. Франко); Вся увага на двері, за якими засідає комісія, всі поглядами на того, хто виходить звідти. Коли вийде, одразу обтовплять його (О. Гончар); Деякі вже обстали купу дівчат навкруги і жартували (І. Нечуй-Левицький); - Діти! - звернувся він до табунця босої простоголової дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку (Л. Яновська); Дівчата, що обліпили акордеоніста,.. співали весільної (М. Руденко); Контору відкривають аж в дев’ятій ранком, але ми вже облягли її від сьомої (Мирослав Ірчан); Треба нам не прогавити князя. Бо як обсядуть його, тоді не проб’єшся й слово мовити (П. Загребельний); В кошарі його обливало ціле море овець (М. Коцюбинський); Антін Андрійович по-молодецькому скочив з коня, і його мов зграя гавенят, миттю обаранили діти (С. Добровольський).
ОХО́ПЛЮВАТИкого, що (про думки, почуття, настрій, стан - повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИким, ЗАВОЛОДІВА́ТИким, ОПАНО́ВУВАТИкого, що, ким, чим,ОБХО́ПЛЮВАТИкого, що, ОБІЙМА́ТИкого, що, ОБНІМА́ТИкого, що, ПЕРЕЙМА́ТИкого, що, ЗАХО́ПЛЮВАТИкого, БРА́ТИкого і без додатка, ЗАБИРА́ТИкого і без додатка, розм.; СПО́ВНЮВАТИ[СПОВНЯ́ТИ]кого, що, НАПО́ВНЮВАТИ[НАПОВНЯ́ТИ] кого, що, ЗАПО́ВНЮВАТИ[ЗАПОВНЯ́ТИ]що (перев. із сл. серце, душа); ОПАДА́ТИкого, ОСІДА́ТИкого, ЗАПОЛО́НЮВАТИ[ЗАПОЛОНЯ́ТИ]кого, що, ПОЛОНИ́ТИкого, що, НАЛЯГА́ТИна кого-що, ОБСТУПА́ТИкого, що, ОБСТАВА́ТИкого, що, ОКРИВА́ТИкого, що, ПОСІДА́ТИкого, що, ОБСІДА́ТИкого, що, розм., ОБЛЯГА́ТИкого, що, розм., НАСІДА́ТИна кого-що, розм., НАПОСІДА́ТИна кого-що, кого, що, розм., НАПОСІДА́ТИСЯна кого-що, розм., НАПОЛЯГА́ТИна кого-що, розм.,НАПОВЗА́ТИна кого-що і без додатка, розм. (перев. про сумні думки, почуття - гнітити); ПЕРЕПОВНЯ́ТИ[ПЕРЕПО́ВНЮВАТИ]кого, що, РОЗПИРА́ТИкого, що, РОЗПИНА́ТИкого, що (про почуття, переживання - виповнювати душу вщерть); НАЛІТА́ТИна кого, НАПЛИВА́ТИна кого-що, НАРИНА́ТИна кого і без додатка, НАХО́ДИТИна кого, розм., НАПАДА́ТИна кого, діал. кого, ПОЙМА́ТИкого, ПОНІМА́ТИкого, розм., НАКО́ЧУВАТИСЯна кого-що, розм., ПРИСТУПА́ТИдо кого-чого, розм.,ОШИБА́ТИкого, діал. (про думки, почуття, настрій, стан - раптово з’являючись, поглинати); ОБДАВА́ТИкого, що, ОБВІВА́ТИ[ОБВІ́ЮВАТИ]кого (про настрій, відчуття - раптово виникати під впливом чого-небудь);ПРОНИ́ЗУВАТИкого, що, розм., ПРОЙМА́ТИкого, що, розм., ПРОБИРА́ТИкого, ПРОХО́ПЛЮВАТИкого, що (відчуватися глибоко або протягом короткого часу); ОБГОРТА́ТИ[ОГОРТА́ТИ]кого, що,ОПОВИВА́ТИкого, що, ОБВИВА́ТИкого, що, ОБКУ́ТУВАТИ[ОКУ́ТУВАТИ]кого, що, ПОВИВА́ТИкого, СПОВИВА́ТИкого, ОБВОЛІКА́ТИкого, що (про почуття, фізичний стан - поступово підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту); ДОЛА́ТИкого, СКОРЯ́ТИкого, ЗМАГА́ТИкого, розм. (перев. про фізичний стан). - Док.: охопи́ти, оволоді́ти, заволоді́ти, опанува́ти, обхопи́ти, обійня́ти, обня́ти, перейня́ти, захопи́ти, взя́ти[узя́ти], забра́ти, спо́внити, напо́внити, запо́внити, опа́сти, осі́сти, заполони́ти, налягти́, обступи́ти, обста́ти, окри́ти, посі́сти, обсі́сти, облягти́, насі́сти, напосі́сти, напосі́стися, наполягти́, наповзти́, перепо́внити, розпе́рти, розіпну́ти, розп’ясти[розіп’я́сти́], налеті́ти, нали́нути, наплисти́[напливти́], напли́нути, нари́нути, найти́, напа́сти, пойня́ти, поня́ти, накоти́тися, приступи́ти, обда́ти, обві́яти, прониза́ти, пройня́ти, пробра́ти, прохопи́ти, обгорну́ти[огорну́ти], опови́ти, обви́ти, обку́тати[оку́тати], пови́ти, спови́ти, обволокти́, здола́ти, подола́ти, скори́ти, змогти́. Сон тікав, і якась тривога і недобре передчуття все більше і більше охоплювали її (Григорій Тютюнник); Нові думки і нова радість оволодівають ним (Д. Ткач); Керманичами, бачу, заволодіває неспокій (Г. Хоткевич); Дивний настрій починає опановувати мене під гомін чужої мови (С. Васильченко); Якесь давнє-давнє почування любе знов обхоплювало його (Б. Грінченко); Терпко-радісне відчуття ранку життєвого, його безконечності обіймає, бадьорить Яреська (О. Гончар); Думки одна одної неспокійніші обнімали його (Панас Мирний); Невимовне хвилювання переймало Марію (Ю. Смолич); Радість потроху захоплювала Данила (О. Копиленко); Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); Наглий страх женця забрав (П. Грабовський); Спогади милі, кохані Сповнюють душу мою (О. Олесь); Радісне хвилювання наповнювало її змучене серце (А. Шиян); Якесь крихке, нетривке щастя заповнювало її серце (М. Тарновський); Усіх опав переляк (П. Панч); Велика туга осіла мою душу (Т. Шевченко); На якийсь час думка про цигарку заполонює мене всього (І. Багмут); Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило (М. Коцюбинський); Здогади, сумніви, мов осінній туман, налягають, обкутують його (М. Стельмах); Така журба обступила душу (О. Гуреїв); Обстала хлопця смута й гірке передчуття біди (С. Воскрекасенко); Окриває його важка туга; обгортають голову чорні думки (Панас Мирний); Думки посідали Зінька, не давали йому впокою, гнітили йому серце (Б. Грінченко); Не раз думки мене тривожні обсідали, Що зброю нікому на світі залишить (переклад М. Рильського); Тимко.. задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів, і тихий смуток облягав його серце (Григорій Тютюнник); Навіть на здорові душі Сум і туга насіда (І. Франко); Захара напосідали тривожні думи (К. Гордієнко); Деколи напосідалися на нього страшні і нічим не виправдані підозри і ревнощі (Григорій Тютюнник); Якісь важкі думи наполягають на неї (І. Нечуй-Левицький); Лежить і думає Тамара. Темною хмарою наповзають важкі думи (А. Хижняк); Невимовне щастя буття переповнює серце Петрові (А. Головко); Злість розпирала його, клекотіла в грудях (І. Цюпа); І злість мене бере, та й цікавість розпинає (Остап Вишня); Цілий рій гадок і питань... налітав в його голову (І. Франко); Сум налине на хвилинку й полинний трунок в серце розіллє (Н. Забіла); Напливали здогади на душу й мучили (О. Кобилянська); Несподівано наринули спогади. Згадав своє безрадісне дитинство (В. Гжицький); Часом находила на неї меланхолійна злість (І. Ле); Її кожен раз страх нападав, як тілько зачинало грюкотіти (Панас Мирний); Холодов кидав грубі, суворі слова і, відчуваючи, як гнів поймає його, мов страшна, запаморочлива мана, намагався тамувати в собі цю хвилю почуттів (Л. Дмитерко); Уростав з того визнаття гнів його на Галю, понімав його душу (Марко Вовчок); Туга накочується на нього раптово, несподівано після симфонічних концертів у заводському клубі, на які мало хто ходить із робітничої молоді (О. Сизоненко); Стала приступать їй до серця досада (Леся Українка); Страх мене ошибав, про таке думаючи (Ганна Барвінок); І од власних згуків обдає його гарячим жахом (С. Васильченко); З узгір’я за селом розкинулося звичне і разом несподіване видовисько, що обурило, обвіяло людей гнівом (К. Гордієнко); І горда мисль пронизує мене: Так, ми мости будуємо у світі (М. Рильський); Ніколи ще не проймав її такий пекучий сором. Так ганебно розгубитися при першому ж випробуванні (Ю. Шовкопляс); Земля дрижить, гілля тріщить, рев, крик та писк по лісі, аж страх пробирає (І. Франко); Всі почуття її на мить завмерли, отупіли, щоб по хвилинній закляклості прохопити всю її істоту непереносно гострим болем (З. Тулуб); Огортає її серце якась утіха, якась весела надія душу гріє (Панас Мирний); Чорні думки оповивали молоду Лукину: одна думка сумна, а друга сумніша (І. Нечуй-Левицький); [Тетяна:] Навимовним якимсь щастям її обвиває, коли говорить він до тебе з ласкою!.. (І. Карпенко-Карий); Солодке, глибоке, безмежне потерпання - воно вже повивало мене цілого (Ю. Смолич); Дивні якісь радощі - не то сон, не то дрімота - сповивають його душу (Панас Мирний); Важка, незнана досі млость обволікла його тіло (І. Багмут); Буйко замислюється. Втома долає його (Я. Баш); Його скорив кам’яний сон (Я. Галан); Видко, втома починає і його змагати (Леся Українка).
УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ] (про велику кількість кого-, чого-небудь - з’являючись десь або рухаючись в одне місце, скупчуючись, щільно розміщатися на чомусь, навколо когось, чогось), ПОКРИВА́ТИ, ОБСІДА́ТИ[ОСІДА́ТИрідше], ОБСИПА́ТИ, УСИПА́ТИ[ВСИПА́ТИ], ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОПАДАТИ, ОБСІВА́ТИ, ОБСІ́ЮВАТИ. - Док.: укри́ти[вкри́ти], покри́ти, обсі́сти[осі́сти], обси́пати, уси́пати[вси́пати], обліпи́ти, обли́пнути, обсі́яти. - Люди весь плац укрили. Куди не поглянь - старі або малі (М. Стельмах); Мирні зорі все покрили небо (І. Гончаренко); Діти повилазили на тин і обсіли його, неначе горобці (І. Нечуй-Левицький); До мене й муха не пристає, а вас так і обсипають (М. Номис); Всипали двір голодуючі люди (П. Грабовський); Бджоли обліплювали роями її [гречки] цвіти (Лесь Мартович); Денце макітри облипли мухи, наче насіли на щось солодке (М. Коцюбинський); Юрмилися навколо козаки, облипали кобзаря (З. Тулуб).

Словник фразеологізмів

думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали [Марусю].. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі .. страшного ворога (Г. Хоткевич); Це знов обсіли мене дурні думки .. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський). думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він [дервіш] .. в глибокій жалобі, .. думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський); Ще важчі думки обсіли Даринці голову (І. Вирган). думки́ та гадки́ взяли́. Вона [Катря] й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок). думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах). ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його [Антонову] голову (С. Чорнобривець). думки́ гризу́ть го́лову. Текля не спала ніч, думки гризли голову (К. Гордієнко).

думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали [Марусю].. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі .. страшного ворога (Г. Хоткевич); Це знов обсіли мене дурні думки .. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський). думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він [дервіш] .. в глибокій жалобі, .. думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський); Ще важчі думки обсіли Даринці голову (І. Вирган). думки́ та гадки́ взяли́. Вона [Катря] й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок). думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах). ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його [Антонову] голову (С. Чорнобривець). думки́ гризу́ть го́лову. Текля не спала ніч, думки гризли голову (К. Гордієнко).

думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали [Марусю].. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі .. страшного ворога (Г. Хоткевич); Це знов обсіли мене дурні думки .. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський). думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він [дервіш] .. в глибокій жалобі, .. думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський); Ще важчі думки обсіли Даринці голову (І. Вирган). думки́ та гадки́ взяли́. Вона [Катря] й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок). думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах). ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його [Антонову] голову (С. Чорнобривець). думки́ гризу́ть го́лову. Текля не спала ніч, думки гризли голову (К. Гордієнко).

думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали [Марусю].. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі .. страшного ворога (Г. Хоткевич); Це знов обсіли мене дурні думки .. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський). думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він [дервіш] .. в глибокій жалобі, .. думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський); Ще важчі думки обсіли Даринці голову (І. Вирган). думки́ та гадки́ взяли́. Вона [Катря] й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок). думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах). ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його [Антонову] голову (С. Чорнобривець). думки́ гризу́ть го́лову. Текля не спала ніч, думки гризли голову (К. Гордієнко).

обсіда́ють / обсі́ли кло́поти кого. Хто-небудь дуже зайнятий, обтяжений різними справами, турботами. — Вдень мене обсідали клопоти — доводилось сперечатися з дипломованими фахівцями (Я. Баш).