ОБХО́ПЛЮВАТИ[ОХОПЛЮВАТИ]що (обводити руками, рукою навколо чого-небудь), ОБІЙМА́ТИ, ОБНІМА́ТИ, ОБСЯГА́ТИрозм., ОБХВА́ЧУВАТИрозм. - Док.: обхопи́ти[охопи́ти], обійня́ти, обня́ти, обсягти́, обхвати́ти. Ось дуб - могутній велетень.. Ми втрьох його обхопимо, та кола не зімкнем! (Н. Забіла); Юра.. охоплює товстезне дерево ногами і руками і тихенько повзе вгору (Ю. Смолич); Червоноармійці сиділи на ґанку, обійнявши гвинтівки (С. Журахович); Він знову не міг заснути і лежав, обнявши подушку (І. Сенченко); [Лісовик:] Вже німці міряли його [дуба], навколо втрьох постававши, обсягли руками (Леся Українка); Сів на лаві й голову важку, що як не розвалиться од думок та од болю, обхватив руками, як обручами (А. Головко). - Пор. 1. обійма́ти.