-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обсуши́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обсуші́мо, обсуші́м
2 особа обсуши́ обсуші́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обсушу́ обсу́шимо, обсу́шим
2 особа обсу́шиш обсу́шите
3 особа обсу́шить обсу́шать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обсуши́в обсуши́ли
жін.р. обсуши́ла
сер.р. обсуши́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обсу́шений
Безособова форма
обсу́шено
Дієприслівник
обсуши́вши

Словник синонімів

СУШИ́ТИ (позбавляти вологи, робити що-небудь сухим), ВИСУ́ШУВАТИ, ВИСНАЖУВАТИ, ОБСУ́ШУВАТИ, ПРОСУ́ШУВАТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ (перев. м’ясо, рибу або рослини, їх плоди); ЗНЕВО́ДНЮВАТИ, ОБЕЗВО́ДНЮВАТИ (видаляти з чого-небудь воду, вологу); ПЕРЕСУ́ШУВАТИ (робити сухішим, ніж треба); ПАЛИ́ТИ, ВИПА́ЛЮВАТИ, СПА́ЛЮВАТИ, ВИСМА́ЛЮВАТИрідше (рослинність - про сонце, гарячі вітри); ПРИСУ́ШУВАТИ, В’ЯЛИ́ТИ, ПРИВ’ЯЛЮВАТИ, ПРИСМА́ЖУВАТИ (позбавляти свіжості, сушити частково). - Док.: посуши́ти, ви́сушити, зсуши́ти, обсуши́ти, просуши́ти, засуши́ти, зневоднити, обезво́днити, пересуши́ти, ви́палити, спали́ти, ви́смалити, присуши́ти, прив’ялити, присма́жити. Швидко сушить вітер землю (О. Гончар); Рибалки.. сушили на собі коло вогню мокрі сорочки (І. Нечуй-Левицький); Сонце вже пригрівало, висушуючи рештки роси на придорожніх квітах і бур’янах (В. Гжицький); Дощик її [рожу] змиє, вітер обсушить мокрі листочки (Н. Кобринська); Одного разу рибалки причалили до острова просушити сіті (О. Донченко); Сонце.. було сліпучо-яскраве і невмолиме і випалювало зелену траву в міському саду (В. Собко); Святий, огненний господине [сонце]! Спалив єси луги, степи (Т. Шевченко); Сонце висмалює нектар, бджола люто бринить (К. Гордієнко); Суховій в’ялив городину (Ю. Яновський).

Словник фразеологізмів

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).