обсудливий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обсу́дливий обсу́длива обсу́дливе обсу́дливі
родовий обсу́дливого обсу́дливої обсу́дливого обсу́дливих
давальний обсу́дливому обсу́дливій обсу́дливому обсу́дливим
знахідний обсу́дливий, обсу́дливого обсу́дливу обсу́дливе обсу́дливі, обсу́дливих
орудний обсу́дливим обсу́дливою обсу́дливим обсу́дливими
місцевий на/в обсу́дливому, обсу́дливім на/в обсу́дливій на/в обсу́дливому, обсу́дливім на/в обсу́дливих

Словник синонімів

ОСУ́ДЛИВИЙ[ОБСУ́ДЛИВИЙрідше] (який недоброзичливо, з осудом любить висловлюватися про кого-, що-небудь), ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, ПАЩЕКУВА́ТИЙпідсил.Гришиха була дуже лиха, осудлива, ще й любила хилити горілку (І. Нечуй-Левицький); [Пріська:].. Ну й сусідочки кругом обсіли. Тут такі тобі.. обсудливі, що хоч у двір очей не показуй (С. Васильченко); А пересудливі жінки Побрали ще й ложки.., Щоб юшки добре посьорбать (Л. Глібов); Вперше йому, пащекуватому подолякові, забракло слова для відповіді (О. Гончар).