обстібувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обсті́бувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обсті́буймо | |
2 особа | обсті́буй | обсті́буйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обсті́бую | обсті́буємо, обсті́буєм |
2 особа | обсті́буєш | обсті́буєте |
3 особа | обсті́бує | обсті́бують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обсті́бував | обсті́бували |
жін.р. | обсті́бувала | |
сер.р. | обсті́бувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обсті́буваний | ||
Безособова форма | ||
обсті́бувано | ||
Дієприслівник | ||
обсті́бувавши |