обстріляти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обстріля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обстріля́ймо
2 особа обстріля́й обстріля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обстріля́ю обстріля́ємо, обстріля́єм
2 особа обстріля́єш обстріля́єте
3 особа обстріля́є обстріля́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обстріля́в обстріля́ли
жін.р. обстріля́ла
сер.р. обстріля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обстрі́ляний
Безособова форма
обстрі́ляно
Дієприслівник
обстріля́вши