-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обструга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обстружі́мо, обструга́ймо
2 особа обстружи́, обструга́й обстружі́ть, обструга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обстружу́, обструга́ю обстру́жемо, обстру́жем, обструга́ємо, обструга́єм
2 особа обстру́жеш, обструга́єш обстру́жете, обструга́єте
3 особа обстру́же, обструга́є обстру́жуть, обструга́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обструга́в обструга́ли
жін.р. обструга́ла
сер.р. обструга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обстру́ганий
Безособова форма
обстру́гано
Дієприслівник
обструга́вши

Словник синонімів

СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ[ГЕМБЕЛЮВА́ТИ]розм. - Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О. Донченко); Електричний моторчик легко крутить млинок. І теслі не збивають рук, гемблюючи рубанками дошки (Ю. Мушкетик); Струже [майстер], гемблює, Шипом забива (Я. Щоголів).