обстоюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обсто́юваний обсто́ювана обсто́юване обсто́ювані
родовий обсто́юваного обсто́юваної обсто́юваного обсто́юваних
давальний обсто́юваному обсто́юваній обсто́юваному обсто́юваним
знахідний обсто́юваний обсто́ювану обсто́юване обсто́ювані
орудний обсто́юваним обсто́юваною обсто́юваним обсто́юваними
місцевий на/в обсто́юваному, обсто́юванім на/в обсто́юваній на/в обсто́юваному, обсто́юванім на/в обсто́юваних