-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обсте́жувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обсте́жуймо |
| 2 особа | обсте́жуй | обсте́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обсте́жуватиму | обсте́жуватимемо, обсте́жуватимем |
| 2 особа | обсте́жуватимеш | обсте́жуватимете |
| 3 особа | обсте́жуватиме | обсте́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обсте́жую | обсте́жуємо, обсте́жуєм |
| 2 особа | обсте́жуєш | обсте́жуєте |
| 3 особа | обсте́жує | обсте́жують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обсте́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обсте́жував | обсте́жували |
| жін. р. | обсте́жувала |
| сер. р. | обсте́жувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| обсте́жуваний |
| Безособова форма |
| обсте́жувано |
| Дієприслівник |
| обсте́жувавши |
Словник синонімів
ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з’ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ [ОБГЛЯДА́ТИ], ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ рідше. - Док.: обсте́жити, обсліди́ти, досліди́ти, огля́нути [обгля́нути], огле́діти [обгле́діти] розм. обдиви́тися, проглянути. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); Вихователька, крекчучи, ступила на ослінчик і почала обслідувати, чому ж таки погасла лампадка (О. Донченко); Шторм не дозволив проміряти дно навколо острова і досліджувати його узбережжя (З. Тулуб); Олійниченко знайшов біля великої комори, що перша зайнялася, сірники, розсипані в кущах... Гордій обглядів місце (Б. Грінченко); Тихович розставив робітників, загадав, які кущі обдивлятися, і покликав цигана (М. Коцюбинський); З вікна Панько проглядав три сторони. Хто минає подвір’я - бачить. Хто під’їжджає до кооперації бричкою - бачить (О. Підсуха). - Пор. перевіря́ти.
ОГЛЯДА́ТИ (визначати стан здоров’я, характер захворювання), ОБСТЕ́ЖУВАТИ, ДИВИ́ТИСЯ рідше. - Док.: огля́нути, обсте́жити, подиви́тися. Тимка оглядала молоденька, затягнута в білий халатик дівчина. Вона послухала його трубкою (Григорій Тютюнник); Замполіт наказав.. уважно обстежити здоров’я своїх юних лейтенантиків (О. Гончар); Вчора дивились моє серце і замалювали його в рентгенівському знімку (М. Коцюбинський).
ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з’ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з’ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ [ПОВІ́РЮВАТИ] рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності, відповідності); ЗВІРЯ́ТИ (зіставляючи між собою, з чимсь). - Док.: переві́рити, пові́рити, ви́вірити, зві́рити. Сам гетьман перевіряв іржаві, але міцні ґрати на віконних отворах (І. Ле); Екзамен робив сам митрополит, повіряючи екзамен по всіх науках разом (І. Нечуй-Левицький); - Пальто підстелю під себе, а плащем накриюся зверху. Я його дуже добре вивірив: він справді не пропускає води (І. Сенченко); Секретар дивився в папери перед собою, очевидно, звіряв розповідь Стахурського з автобіографією самої Марії (Ю. Смолич). - Пор. екзаменува́ти, 1. обсте́жувати.