обстанова 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
(обстановка) [рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | обстано́ва | |
| родовий | обстано́ви | |
| давальний | обстано́ві | |
| знахідний | обстано́ву | |
| орудний | обстано́вою | |
| місцевий | на/в обстано́ві | |
| кличний | обстано́во* |