-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обставля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обставля́ймо
2 особа обставля́й обставля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обставля́тиму обставля́тимемо, обставля́тимем
2 особа обставля́тимеш обставля́тимете
3 особа обставля́тиме обставля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обставля́ю обставля́ємо, обставля́єм
2 особа обставля́єш обставля́єте
3 особа обставля́є обставля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обставля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обставля́в обставля́ли
жін. р. обставля́ла
сер. р. обставля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обставля́вши

Словник синонімів

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИрідко,ПОПЕРЕДЖА́ТИрідше,ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИрідше,ОБСТАВЛЯ́ТИрозм. рідко,УПЕРЕДЖА́ТИдіал.; ОБСКА́КУВАТИ (верхи); ОБ’ЇЖДЖА́ТИ, ОБ’ЇЗДИ́ТИ (їдучи). - Док.: ви́передити, обігна́ти, перегна́ти, обмину́ти, опереди́ти, попере́дити, обста́вити, упереди́ти, обскака́ти, об’ї́хати. От ми наздоганяємо й випереджаємо довгу валку возів (І. Нечуй-Левицький); Настя пішла до хати, а з нею.. Грицько та Івась, одно другого випереджуючи (Панас Мирний); Дорослі хлопці та дівчата з вереском і реготом обганяли санчата дітвори (З. Тулуб); Їхній студебекер, розвинувши максимальну швидкість, уже обгонив колону (О. Гончар); Раптом машину на величезній швидкості перегнали два міліцейські мотоцикли (М. Зарудний); Десь хтось жене за нами, щоб нас перегонити (О. Кобилянська); - Це пане, переселенці, - додав Яким, стьобнувши гнідка, щоб мерщій обминути воза (Панас Мирний); Опередивши людей, тихими вулицями біжать Іван Микитей і Василь Букачук (М. Стельмах); Перекупки цілими зграями бігли стрівати їх [приїжджих], попереджаючи одна другу (Панас Мирний); [Степан:] Чорт [кінь] мій знамениту.. Стрілу обставив на цілих дві з чвертю секунди (О. Корнійчук); Пустився він так скоро, що й упередив передніх (Словник Б. Грінченка); Батько обскакав товариша, але товариш коня не віддав (з популярної літератури); Довго і марудно доводилося [Косинському] об’їжджати валки піших, широкі ряди кінноти (І. Ле).
ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ[ВМОТИВО́ВУВАТИ], ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИкнижн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИдіал.;ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИрозм. (надавати вірогідності чомусь); ДОКУМЕНТУВА́ТИ (користуючись документами); ПОБИВА́ТИ (наводячи неспростовні докази). - Док.: довести́, доказа́ти, обґрунтува́ти, умотивува́ти[вмотивува́ти], показа́ти, аргументува́ти, присві́дчити, обста́вити, підпе́рти, документува́ти, поби́ти. - Усе життя я доводив собі та іншим, які мене, правда, не розуміли, що світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів (Ю. Андрухович); - У Власівці дощу не було! Це ти брешеш. - Як же так не було? - доказували йому. - Я сам тільки що звідти приїхав, ще й одежа не встигла висохнути (Григорій Тютюнник); Він добре обґрунтував свою пропозицію (М. Трублаїні); Критик не говорив тобі нічого більше, не мотивував свойого суду (І. Франко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці. Треба було якось мудро обставити, умотивувати цей факт (А. Головко); Сьогоднішня стаття в американському журналі показала йому на ввесь обсяг небезпеку, на яку він у коханні наразився (В. Підмогильний); Треба виступати з готовим, цілком виробленим планом, аби могти відповісти на кожне питання, аби аргументувати моцно й переконуюче (Г. Хоткевич); Присвідчиш ти мені, що мене любиш, Запевне тим серцем нігди не зблудиш (пісня); Садівник, щоб підперти свої слова якимось доказом, тицьне Йосипові перед очі книжку: - Оце читав? Ні! (Д. Бедзик); Наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про "відмирання народної творчості". Та жива дійсність побиває їх (М. Рильський). - Пор. 1. перекона́ти.
ОБГОРО́ДЖУВАТИ[ОГОРО́ДЖУВАТИ] (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИрідше, ОБКИДА́ТИрідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИдіал., ОБДАВА́ТИдіал.; ОБПЛІТА́ТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ, ОБСНО́ВУВАТИрідше (робити огорожу з чого-небудь виткого - лози, дроту і т. ін.). - Док.: обгороди́ти[огороди́ти], опарка́нити, обнести́, обвести́, оточи́ти, обста́вити, обки́дати, обки́нути, згороди́тирідшеобцаркува́ти, обда́ти, обплести́, обплу́тати, обснува́ти. Навесні задумав [Андрій] обгородити садибу високим плотом (Р. Іваничук); За дощаним парканом, який огороджував подвір’я клубу, починався парк (Л. Дмитерко); Його [став] тепер валом обнесли, од села одгородили - водопою нема (Панас Мирний); Цвинтар обвів мурованою стіною (Г. Квітка-Основ’яненко); Місто високе своє оточила [Семіраміда] у мури із цегли (М. Зеров); Виконували [вони] різні роботи: рили окопчики, обставляли тинами, плетеними із лози, чистили на полковій кухні картоплю (Григорій Тютюнник); Мислити він не вміє, та й нащо це йому? Зате він вміє.. обкинути певну територію колючим дротом (О. Гончар); Не одна баба город згородила (М. Номис); Ми оси!.. Хто рідний наш рай Твердою стіною, Неначе Китай, Бажає обдати,.. Най геть біжить (І. Франко); Полагодив [Чіпка] хату, - давай.. новою лісою [садибу] обплітати (Панас Мирний).
ОТОЧИ́ТИким (наблизити до себе певне коло людей), ОБСТА́ВИТИ, ОБСІ́СТИСЯрозм. - Недок.: ото́чувати, оточа́тирідшеобставля́ти, обсіда́тися. Оточив [Гердлічка] себе цілою гвардією пушкарів (Г. Хоткевич); Чим далі, все густіше обставляє себе [отаман] частоколом донощиків... все суворіше одбирає тілохранителів до складу особистої охорони (О. Гончар); Обсістися ріднею.
УМЕБЛЮВА́ТИ (забезпечити кімнату, квартиру меблями), ОБСТА́ВИТИ. - Недок.: умебльо́вувати, меблюва́ти, обставля́ти.