обставинний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обста́винний обста́винна обста́винне обста́винні
родовий обста́винного обста́винної обста́винного обста́винних
давальний обста́винному обста́винній обста́винному обста́винним
знахідний обста́винний обста́винну обста́винне обста́винні
орудний обста́винним обста́винною обста́винним обста́винними
місцевий на/в обста́винному, обста́виннім на/в обста́винній на/в обста́винному, обста́виннім на/в обста́винних