-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обсмія́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обсмі́ймо
2 особа обсмі́й обсмі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обсмію́ обсміємо́, обсміє́м
2 особа обсміє́ш обсмієте́
3 особа обсміє́ обсмію́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обсмія́в обсмія́ли
жін.р. обсмія́ла
сер.р. обсмія́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обсмі́яний
Безособова форма
обсмі́яно
Дієприслівник
обсмія́вши

Словник синонімів

ВИ́СМІЯТИ (піддати когось, щось насмішці, критиці), ОСМІЯ́ТИ[ОБСМІЯ́ТИ], НАСМІЯ́ТИСЯ, ПОСМІЯ́ТИСЯз кого-чого, рідше - над ким-, чим,ЗАСМІЯ́ТИрозм.,ОСМІШИ́ТИдіал. - Недок.: висмі́ювати, осмі́ювати[обсмі́ювати], осмі́шувати. Вони [козаки] зразу ж почали вигукувати, хто що прирозумів, намагаючись якнайдошкульніше висміяти противників (П. Панч); Сиди ж один, поки надія Одурить дурня, осміє... Морозом очі окує (Т. Шевченко); Нехай вибачить, я не хотіла його вразити, ні насміятися над його вірою, коли то вже віра (Леся Українка); О Боже мій милий! Пошли ж ти їй долю, - вона молоденька; Бо люде чужії її засміють (Т. Шевченко). - Пор. насміха́тися.