обсмугувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обсмугува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обсмугу́ймо
2 особа обсмугу́й обсмугу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обсмугу́ю обсмугу́ємо, обсмугу́єм
2 особа обсмугу́єш обсмугу́єте
3 особа обсмугу́є обсмугу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обсмугува́в обсмугува́ли
жін.р. обсмугува́ла
сер.р. обсмугува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обсмуго́ваний
Безособова форма
обсмуго́вано
Дієприслівник
обсмугува́вши