-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обсми́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обсми́каймо, обсми́чмо
2 особа обсми́кай, обсми́ч обсми́кайте, обсми́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обсми́каю, обсми́чу обсми́каємо, обсми́каєм, обсми́чемо, обсми́чем
2 особа обсми́каєш, обсми́чеш обсми́каєте, обсми́чете
3 особа обсми́кає, обсми́че обсми́кають, обсми́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обсми́кав обсми́кали
жін.р. обсми́кала
сер.р. обсми́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обсми́каний
Безособова форма
обсми́кано
Дієприслівник
обсми́кавши

Словник синонімів

ОБСМИ́КУВАТИ[ОСМИ́КУВАТИ] (поправляти верхній одяг, смикаючи донизу з усіх боків), ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ОБЩИ́ПУВАТИрозм. - Док.: обсми́кати[осми́кати], обсмикнути, обтягти́, обтягну́ти, общипа́ти. Сергій.. обсмикував гімнастьорку, поправляв пілотку:Мелашка.. осмикувала легкий малиновий кунтуш, витирала ганчірками порох на шаблі (І. Ле); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (І. Нечуй-Левицький); Уперше це вона нарядилась в неї [спідницю] і цілий день виходила.. по улиці, общипуючи ту спідницю кругом себе (Панас Мирний).