-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обслі́дувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обслі́дуймо |
| 2 особа | обслі́дуй | обслі́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обслі́дуватиму | обслі́дуватимемо, обслі́дуватимем |
| 2 особа | обслі́дуватимеш | обслі́дуватимете |
| 3 особа | обслі́дуватиме | обслі́дуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обслі́дую | обслі́дуємо, обслі́дуєм |
| 2 особа | обслі́дуєш | обслі́дуєте |
| 3 особа | обслі́дує | обслі́дують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обслі́дуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обслі́дував | обслі́дували |
| жін. р. | обслі́дувала |
| сер. р. | обслі́дувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| обслі́дуваний |
| Безособова форма |
| обслі́дувано |
| Дієприслівник |
| обслі́дувавши |
Словник синонімів
ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з’ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ [ОБГЛЯДА́ТИ], ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ рідше. - Док.: обсте́жити, обсліди́ти, досліди́ти, огля́нути [обгля́нути], огле́діти [обгле́діти] розм. обдиви́тися, проглянути. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); Вихователька, крекчучи, ступила на ослінчик і почала обслідувати, чому ж таки погасла лампадка (О. Донченко); Шторм не дозволив проміряти дно навколо острова і досліджувати його узбережжя (З. Тулуб); Олійниченко знайшов біля великої комори, що перша зайнялася, сірники, розсипані в кущах... Гордій обглядів місце (Б. Грінченко); Тихович розставив робітників, загадав, які кущі обдивлятися, і покликав цигана (М. Коцюбинський); З вікна Панько проглядав три сторони. Хто минає подвір’я - бачить. Хто під’їжджає до кооперації бричкою - бачить (О. Підсуха). - Пор. перевіря́ти.