ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИрідко,ПОПЕРЕДЖА́ТИрідше,ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИрідше,ОБСТАВЛЯ́ТИрозм. рідко,УПЕРЕДЖА́ТИдіал.; ОБСКА́КУВАТИ (верхи); ОБ’ЇЖДЖА́ТИ, ОБ’ЇЗДИ́ТИ (їдучи). - Док.: ви́передити, обігна́ти, перегна́ти, обмину́ти, опереди́ти, попере́дити, обста́вити, упереди́ти, обскака́ти, об’ї́хати. От ми наздоганяємо й випереджаємо довгу валку возів (І. Нечуй-Левицький); Настя пішла до хати, а з нею.. Грицько та Івась, одно другого випереджуючи (Панас Мирний); Дорослі хлопці та дівчата з вереском і реготом обганяли санчата дітвори (З. Тулуб); Їхній студебекер, розвинувши максимальну швидкість, уже обгонив колону (О. Гончар); Раптом машину на величезній швидкості перегнали два міліцейські мотоцикли (М. Зарудний); Десь хтось жене за нами, щоб нас перегонити (О. Кобилянська); - Це пане, переселенці, - додав Яким, стьобнувши гнідка, щоб мерщій обминути воза (Панас Мирний); Опередивши людей, тихими вулицями біжать Іван Микитей і Василь Букачук (М. Стельмах); Перекупки цілими зграями бігли стрівати їх [приїжджих], попереджаючи одна другу (Панас Мирний); [Степан:] Чорт [кінь] мій знамениту.. Стрілу обставив на цілих дві з чвертю секунди (О. Корнійчук); Пустився він так скоро, що й упередив передніх (Словник Б. Грінченка); Батько обскакав товариша, але товариш коня не віддав (з популярної літератури); Довго і марудно доводилося [Косинському] об’їжджати валки піших, широкі ряди кінноти (І. Ле).

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (досягти кращих результатів у чому-небудь, чогось більшого порівняно з ким-, чим-небудь), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ПЕРЕРОСТА́ТИрідше, ОБСКА́КУВАТИрозм., ПЕРЕСКА́КУВАТИрозм. рідше. - Док.: ви́передити, обігна́ти, перегна́ти, перерости́, обскака́ти, переско́чити. - Вирубка лісу.. на Україні давно вже випереджає розміри його приросту (М. Чабанівський); Завжди ученики випереджують свого учителя, бо не стоїть життя на місці (О. Вишня); - Це, брат, діло таке: заспокоївся трохи і вже не передовий, а там, дивись, прогавив - і вже сусіди обігнали (С. Журахович); - Колись, може, станеш таким, що й нас.. в усіх науках переженеш (О. Гончар); Трудитись так, щоб всіх перерости! (П. Тичина); - То ж норму можна дати, раз дав її оцей юнак, раз всіх нас обскакав новак (П. Дорошко); - Ти тільки подумай, Петре, - спинив він серед вулиці Кобзаря.., через рік-два перескочимо довоєнні врожаї (С. Журахович).

ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ[ОДУРИ́ТИ], ОШУКА́ТИрозм., ПІДДУРИ́ТИрозм., ОБМАНИ́ТИрозм.,ПІДМАНУ́ТИрозм.,ПІДМАНИ́ТИрозм.,НАДУРИ́ТИрозм.,ПРОВЕСТИ́розм.,ОБВЕСТИ́розм.,ОБІЙТИ́розм.,ОБМОТА́ТИрозм.,ОБКРУТИ́ТИ[ОКРУТИ́ТИ]розм., ОБПЛЕСТИ́[ОПЛЕСТИ́]розм., ОБПЛУ́ТАТИ[ОПЛУ́ТАТИ]розм.,ОБМОРО́ЧИТИрозм.,ЗАМОРО́ЧИТИрозм.,ОБСКАКА́ТИрозм.,КУПИ́ТИрозм.,ОМАНИ́ТИрідше,ОСТУПА́ЧИТИрозм. рідше, ЗМИ́ЛИТИрозм. рідше,ОБТУМАНИТИ[ОТУМА́НИТИ]діал. - Недок.: обма́нювати, обду́рювати[оду́рювати], дури́ти, ошу́кувати, підду́рювати, підма́нювати, прово́дити, обво́дити, обмо́тувати, обкру́чувати[окру́чувати], обпліта́ти[опліта́ти], обплу́тувати[оплу́тувати], моро́чити, обморо́чувати, заморо́чувати, обска́кувати, купува́ти, ома́нювати, зми́лювати, отума́нювати. Обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе (В. Козаченко); - ..Я пройшов огні і води.. Мене обдурити тяжко (Ю. Яновський); Як не конспіруються офіцери розвідвідділу фронту, але солдатів їм не ошукати (П. Автомонов); Говорили, що вона якось піддурила і приманила його до себе (І. Франко); То й не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка (приказка); Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, З ума-розуму звела (пісня); Навідала півника лисиця та й надумала його підманити (казка); - Отак-то ти нас обвів, дядьку? - обізвався до його Лушня (Панас Мирний); Остап гадав, звісно, що Василя,.. "мужика необразованого" легко обійти на суді можна (А. Тесленко); Язиком своїм обмотає [Домніка] кождого (О. Кобилянська); - Ех, не хочеться мені тебе одного пускати, - з жалем промовив Михайло. - Обкрутять тебе, ідоли (П. Колесник); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан (К. Гордієнко); - Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (І. Цюпа); Як виріс [Іван] та одбув "солдатчину", вернувся додому, добре грамотний, та всю громаду оплів - зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); [Степанида:] Якби не Василь, то обморочили тебе (М. Кропивницький); - Я зо всього викручусь,іще й їх оступачу, - он як, бабусю! (Марко Вовчок); Волам теж кращої паші давали, бо чумаки дуже худобу жаліли; як яке свято, так і воли святкували. Але зате де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"). - Пор. бреха́ти.

ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ[ОБХОПИ́ТИ], БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ[ОГОРНУ́ТИ], ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ[ОСТУПИ́ТИ]розм., ОБСНУВА́ТИрозм., ОПА́СТИ[ОБПА́СТИ]рідше, ОБСАДИ́ТИдіал.; ОБСКАКА́ТИрозм. (верхи); ОБСКО́ЧИТИрозм. (несподівано, швидко). - Недок.: ото́чувати, оточа́тирідшеобхо́дити, охо́плювати[обхо́плювати], блокува́ти, стиска́ти, сти́скувати, обгорта́ти[огорта́ти], обляга́ти, обступа́ти[оступа́ти], обсновувати, опада́ти[обпада́ти], обса́джувати, обска́кувати. Біля дунайського гирла галери наздогнали козаків, але козаки самі оточили султанський флот, розбили його (З. Тулуб); Він [Богдан Хмельницький] розбив ущент польське військо під Жовтими Водами й Корсунем, а потім, після кількох битв, завдав йому нищівної поразки під Пилявцями і обложив Львів і Замостя (О. Довженко); Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти.. дім відразу (І. Франко); Вже й не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А. Хижняк); Хмельницький почав стягувати війська до Києва, щоб блокувати тут литовську армію (з науково-популярної літератури); Загальновійськові з’єднання при хорошому сприянні артилерії та авіації завдавали ударів, щоб розгромити угруповання ворога і поступово стискали його (з газети); Кривоносові козаки обгорнули місто (І. Нечуй-Левицький); Але тут, за горбом, у селі, Ціла зграя турецька була, З трьох боків наш загін облягла (П. Воронько); Як та хмара, гайдамаки Умань обступили (Т. Шевченко); [Економ:] У ліс його [У. Кармелюка] не пустять, село теж москалі обснували, по шляхах - сторожа (С. Васильченко); Опали вас вороги І хочуть позбавити щасливого існування (В. Стус); Частина відділу [червоних] обсадила всі виходи довкола двору, а друга чекала біля воріт (Мирослав Ірчан); Набігши хутір чи містечко, татари обскакували їх з усіх боків.. й починали грабувати (П. Панч); Кінна сторожа враз обскочила вершників з усіх боків (П. Загребельний).