-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обси́патися, обси́патись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обси́плеться обси́плються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обси́пався, обси́павсь обси́палися, обси́пались
жін.р. обси́палася, обси́палась
сер.р. обси́палося, обси́палось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обси́павшись

Словник синонімів

ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. - відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛА́ЗИТИ, ОБКОЛУ́ПУВАТИСЯрозм.рідше, ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше,ОБЛУ́ПУВАТИСЯдіал. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, обси́патися, оси́патися, обде́ртися, обша́рпатися, облі́зти, злі́зти, обколупа́тися, ізлі́зти, облупа́тися. Група змінювала групу, гриміли кайла, лущилась стіна, але полонені просувалися вперед надто повільно (Д. Ткач); Колись зелена залізна покрівля злущилася, іржею, мов кров’ю, покрилася (Панас Мирний); Криша по всіх закутках драна, глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання (Ганна Барвінок); - Невістка не хотіла діла робити, - каже бабуся, - картопля поспіє, чоловік, бувало, зкошує, хати не обмаже: облупиться, обсиплеться (Ганна Барвінок); Лупиться під палючим сонцем старенький, вимитий дощами дах (Ю. Збанацький).
ОБКО́ПУВАТИСЯ[ОКО́ПУВАТИСЯ] (обводити місце свого проживання, розташування ровом, насипом); ОБСИПА́ТИСЯ (перев. валом); ОБРИВА́ТИСЯзаст. (перев. ровом). - Док.: обкопа́тися[окопа́тися], обсипатися, обри́тися. Він із заграниці вправителя-німця прислав, а німець і ровами обкопався, і огорожею одгородився (Панас Мирний); Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалось (Я. Качура); Високим валом воно [село] обсипалось (Словник Б. Грінченка).
I. ОПАДА́ТИ[ОБПАДА́ТИ] (про листя, пелюстки, плоди тощо - відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯрідше (про листя, пелюстки). - Док.: опа́сти, обпа́сти, облеті́ти, спа́сти, обси́патися[оси́патися], обби́тися, обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки [квіток черешні] обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).
РУЙНУВА́ТИСЯ (перетворюватися на руїни під дією ударів, струсу, природних явищ і т. ін.), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, НИ́ЩИТИСЯ, ВАЛИ́ТИСЯ, ЛАМА́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ЗАВА́ЛЮВАТИСЯ, ТРОЩИ́ТИСЯ, РОЗТРО́ЩУВАТИСЯ, РОЗРУЙНО́ВУВАТИСЯрідко;ОБВА́ЛЮВАТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, СИ́ПАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ (про дах, огорожу тощо). - Док.: зруйнува́тися, розвали́тися, зни́щитися, завали́тися, розлама́тися, розпа́стися, розси́патися, розтрощи́тися, розруйнува́тися, обвали́тися, ви́вітритися, обси́патися. Чи ти бачив: під час землетрусу Як за коротку хвилину руйнується все до останку (М. Зеров); Здавалось, ніби скелі падали, башти нахилялись, розвалювались (І. Нечуй-Левицький); Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами (Панас Мирний); Там хата батьківська валиться, - нічим її полагодити (Панас Мирний); Раптом затріщало все, тісними стали береги, ламались, трощилися брили, лізли одна на одну крижані плахи (О. Гончар); Колісниця розламувалася на лету, з неї летіло залізо й дерево (П. Загребельний); Оселя, спалахнувши, розпалась у пожарі (М. Бажан); Вдарив такий грім, що башта розсипалась на шматочки (І. Нечуй-Левицький); Я торік.. Заїздив у своє село... Завалилась рідна хата, Рідну греблю рознесло... (О. Олесь); Сирота йшов по м’якому.. Крах! Розтрощилась равликова хатка (Є. Гуцало); За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище (О. Гончар); Після нічного бомбардування місто ще горіло, обвалювалися стіни лікарень і шкіл (В. Кучер); Повітка похилилась набік,.. огорожа сиплеться (І. Нечуй-Левицький); Я.. відчував крізь димку нерухому, як обсипався дах княжого дому (М. Зеров). - Пор. 1. розпада́тися.
УКРИВА́ТИСЯ[ВКРИВА́ТИСЯ]чим (про якусь поверхню - рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯрідше, КРИ́ТИСЯрідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ[ВСТЕЛЯ́ТИСЯ], УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ[ВСТЕЛЮВАТИСЯ], УСІВА́ТИСЯ[ВСІВА́ТИСЯ], ОБСІВА́ТИСЯ, ОДЯГА́ТИСЯрозм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ (перев. суцільно); ОБЛИВА́ТИСЯ (вкриватися дуже густо); ОБРОСТА́ТИ (вкриватися окремими предметами); ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], ПРИПАДА́ТИ, ОПУ́ШУВАТИСЯ (пилом, снігом, інеєм тощо). - Док.: укри́тися[вкри́тися], покри́тися, узя́тися[взя́тися], застели́тися, устели́тися[встели́тися], усі́ятися[всі́ятися], обсі́ятися, одягну́тися, одягти́ся, затягну́тися, обли́тися, обрости́, обси́патися[оси́патися], припа́сти, опу́шитися. Кінчався квітень. Що не день, то густішою зеленню вкривались молоді гаї (І. Цюпа); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту (М. Коцюбинський); У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Т. Шевченко); Ладозьке озеро бралося кригою (Ю. Смолич); Здалеку все мов розлазилося, геть-геть у сторони, рідшало й застилалося серпанком (Панас Мирний); Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Яновський; Уквітчалися [робітничі селища] абрикосовими садочками, які навесні обливаються цвітом (Д. Ткач); Пливе довга доріжка конвеєра. Повільно рухаючись, поодинокі деталі обростають гвинтиками, котушками, стрілками (П. Автомонов).

Словник фразеологізмів

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

-2-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обси́патися, обси́патись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обси́плеться обси́плються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обси́пався, обси́павсь обси́палися, обси́пались
жін.р. обси́палася, обси́палась
сер.р. обси́палося, обси́палось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обси́павшись

Словник синонімів

ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. - відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛА́ЗИТИ, ОБКОЛУ́ПУВАТИСЯрозм.рідше, ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше,ОБЛУ́ПУВАТИСЯдіал. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, обси́патися, оси́патися, обде́ртися, обша́рпатися, облі́зти, злі́зти, обколупа́тися, ізлі́зти, облупа́тися. Група змінювала групу, гриміли кайла, лущилась стіна, але полонені просувалися вперед надто повільно (Д. Ткач); Колись зелена залізна покрівля злущилася, іржею, мов кров’ю, покрилася (Панас Мирний); Криша по всіх закутках драна, глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання (Ганна Барвінок); - Невістка не хотіла діла робити, - каже бабуся, - картопля поспіє, чоловік, бувало, зкошує, хати не обмаже: облупиться, обсиплеться (Ганна Барвінок); Лупиться під палючим сонцем старенький, вимитий дощами дах (Ю. Збанацький).
ОБКО́ПУВАТИСЯ[ОКО́ПУВАТИСЯ] (обводити місце свого проживання, розташування ровом, насипом); ОБСИПА́ТИСЯ (перев. валом); ОБРИВА́ТИСЯзаст. (перев. ровом). - Док.: обкопа́тися[окопа́тися], обсипатися, обри́тися. Він із заграниці вправителя-німця прислав, а німець і ровами обкопався, і огорожею одгородився (Панас Мирний); Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалось (Я. Качура); Високим валом воно [село] обсипалось (Словник Б. Грінченка).
I. ОПАДА́ТИ[ОБПАДА́ТИ] (про листя, пелюстки, плоди тощо - відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯрідше (про листя, пелюстки). - Док.: опа́сти, обпа́сти, облеті́ти, спа́сти, обси́патися[оси́патися], обби́тися, обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки [квіток черешні] обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).
РУЙНУВА́ТИСЯ (перетворюватися на руїни під дією ударів, струсу, природних явищ і т. ін.), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, НИ́ЩИТИСЯ, ВАЛИ́ТИСЯ, ЛАМА́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ЗАВА́ЛЮВАТИСЯ, ТРОЩИ́ТИСЯ, РОЗТРО́ЩУВАТИСЯ, РОЗРУЙНО́ВУВАТИСЯрідко;ОБВА́ЛЮВАТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, СИ́ПАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ (про дах, огорожу тощо). - Док.: зруйнува́тися, розвали́тися, зни́щитися, завали́тися, розлама́тися, розпа́стися, розси́патися, розтрощи́тися, розруйнува́тися, обвали́тися, ви́вітритися, обси́патися. Чи ти бачив: під час землетрусу Як за коротку хвилину руйнується все до останку (М. Зеров); Здавалось, ніби скелі падали, башти нахилялись, розвалювались (І. Нечуй-Левицький); Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами (Панас Мирний); Там хата батьківська валиться, - нічим її полагодити (Панас Мирний); Раптом затріщало все, тісними стали береги, ламались, трощилися брили, лізли одна на одну крижані плахи (О. Гончар); Колісниця розламувалася на лету, з неї летіло залізо й дерево (П. Загребельний); Оселя, спалахнувши, розпалась у пожарі (М. Бажан); Вдарив такий грім, що башта розсипалась на шматочки (І. Нечуй-Левицький); Я торік.. Заїздив у своє село... Завалилась рідна хата, Рідну греблю рознесло... (О. Олесь); Сирота йшов по м’якому.. Крах! Розтрощилась равликова хатка (Є. Гуцало); За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище (О. Гончар); Після нічного бомбардування місто ще горіло, обвалювалися стіни лікарень і шкіл (В. Кучер); Повітка похилилась набік,.. огорожа сиплеться (І. Нечуй-Левицький); Я.. відчував крізь димку нерухому, як обсипався дах княжого дому (М. Зеров). - Пор. 1. розпада́тися.
УКРИВА́ТИСЯ[ВКРИВА́ТИСЯ]чим (про якусь поверхню - рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯрідше, КРИ́ТИСЯрідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ[ВСТЕЛЯ́ТИСЯ], УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ[ВСТЕЛЮВАТИСЯ], УСІВА́ТИСЯ[ВСІВА́ТИСЯ], ОБСІВА́ТИСЯ, ОДЯГА́ТИСЯрозм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ (перев. суцільно); ОБЛИВА́ТИСЯ (вкриватися дуже густо); ОБРОСТА́ТИ (вкриватися окремими предметами); ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], ПРИПАДА́ТИ, ОПУ́ШУВАТИСЯ (пилом, снігом, інеєм тощо). - Док.: укри́тися[вкри́тися], покри́тися, узя́тися[взя́тися], застели́тися, устели́тися[встели́тися], усі́ятися[всі́ятися], обсі́ятися, одягну́тися, одягти́ся, затягну́тися, обли́тися, обрости́, обси́патися[оси́патися], припа́сти, опу́шитися. Кінчався квітень. Що не день, то густішою зеленню вкривались молоді гаї (І. Цюпа); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту (М. Коцюбинський); У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Т. Шевченко); Ладозьке озеро бралося кригою (Ю. Смолич); Здалеку все мов розлазилося, геть-геть у сторони, рідшало й застилалося серпанком (Панас Мирний); Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Яновський; Уквітчалися [робітничі селища] абрикосовими садочками, які навесні обливаються цвітом (Д. Ткач); Пливе довга доріжка конвеєра. Повільно рухаючись, поодинокі деталі обростають гвинтиками, котушками, стрілками (П. Автомонов).

Словник фразеологізмів

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона [мати] плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?..”— думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

Словник відмінків

Інфінітив обсипа́тися, обсипа́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обсипа́тиметься обсипа́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обсипа́ється обсипа́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обсипа́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обсипа́вся, обсипа́всь обсипа́лися, обсипа́лись
жін. р. обсипа́лася, обсипа́лась
сер. р. обсипа́лося, обсипа́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обсипа́вшись

Словник синонімів

ЛУ́ЩИТИСЯ (про фарбу, позолоту, штукатурку і т. ін. - відпадати частинками, шматками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ, ОСИПА́ТИСЯ, ОБДИРА́ТИСЯ, ОБША́РПУВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯрозм.,ОБЛІЗА́ТИрозм.,ЗЛА́ЗИТИ, ОБКОЛУ́ПУВАТИСЯрозм.рідше, ІЗЛА́ЗИТИрідше,ІЗЛІЗА́ТИрідше,ОБЛУ́ПУВАТИСЯдіал. - Док.: злу́щитися, облу́щитися, облупи́тися, обси́патися, оси́патися, обде́ртися, обша́рпатися, облі́зти, злі́зти, обколупа́тися, ізлі́зти, облупа́тися. Група змінювала групу, гриміли кайла, лущилась стіна, але полонені просувалися вперед надто повільно (Д. Ткач); Колись зелена залізна покрівля злущилася, іржею, мов кров’ю, покрилася (Панас Мирний); Криша по всіх закутках драна, глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання (Ганна Барвінок); - Невістка не хотіла діла робити, - каже бабуся, - картопля поспіє, чоловік, бувало, зкошує, хати не обмаже: облупиться, обсиплеться (Ганна Барвінок); Лупиться під палючим сонцем старенький, вимитий дощами дах (Ю. Збанацький).
ОБКО́ПУВАТИСЯ[ОКО́ПУВАТИСЯ] (обводити місце свого проживання, розташування ровом, насипом); ОБСИПА́ТИСЯ (перев. валом); ОБРИВА́ТИСЯзаст. (перев. ровом). - Док.: обкопа́тися[окопа́тися], обсипатися, обри́тися. Він із заграниці вправителя-німця прислав, а німець і ровами обкопався, і огорожею одгородився (Панас Мирний); Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалось (Я. Качура); Високим валом воно [село] обсипалось (Словник Б. Грінченка).
I. ОПАДА́ТИ[ОБПАДА́ТИ] (про листя, пелюстки, плоди тощо - відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯрідше (про листя, пелюстки). - Док.: опа́сти, обпа́сти, облеті́ти, спа́сти, обси́патися[оси́патися], обби́тися, обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки [квіток черешні] обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).
ОСИПА́ТИСЯ[ОБСИПА́ТИСЯ] (губити своє насіння на час дозрівання), СИ́ПАТИСЯ, ТЕКТИрозм. - Док.: оси́патися[обси́патися]. Пшениця осипалася: люди не вспівали вхопити (Панас Мирний); Хліба подекуди вже починали обсипатися (Я. Качура); Збіжжя вже.. подекуди зачинало сипатися (Н. Кобринська); Сонце пекло, пшениця сохла, от-от буде текти (М. Коцюбинський).
РУЙНУВА́ТИСЯ (перетворюватися на руїни під дією ударів, струсу, природних явищ і т. ін.), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, НИ́ЩИТИСЯ, ВАЛИ́ТИСЯ, ЛАМА́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ЗАВА́ЛЮВАТИСЯ, ТРОЩИ́ТИСЯ, РОЗТРО́ЩУВАТИСЯ, РОЗРУЙНО́ВУВАТИСЯрідко;ОБВА́ЛЮВАТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, СИ́ПАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ (про дах, огорожу тощо). - Док.: зруйнува́тися, розвали́тися, зни́щитися, завали́тися, розлама́тися, розпа́стися, розси́патися, розтрощи́тися, розруйнува́тися, обвали́тися, ви́вітритися, обси́патися. Чи ти бачив: під час землетрусу Як за коротку хвилину руйнується все до останку (М. Зеров); Здавалось, ніби скелі падали, башти нахилялись, розвалювались (І. Нечуй-Левицький); Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами (Панас Мирний); Там хата батьківська валиться, - нічим її полагодити (Панас Мирний); Раптом затріщало все, тісними стали береги, ламались, трощилися брили, лізли одна на одну крижані плахи (О. Гончар); Колісниця розламувалася на лету, з неї летіло залізо й дерево (П. Загребельний); Оселя, спалахнувши, розпалась у пожарі (М. Бажан); Вдарив такий грім, що башта розсипалась на шматочки (І. Нечуй-Левицький); Я торік.. Заїздив у своє село... Завалилась рідна хата, Рідну греблю рознесло... (О. Олесь); Сирота йшов по м’якому.. Крах! Розтрощилась равликова хатка (Є. Гуцало); За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище (О. Гончар); Після нічного бомбардування місто ще горіло, обвалювалися стіни лікарень і шкіл (В. Кучер); Повітка похилилась набік,.. огорожа сиплеться (І. Нечуй-Левицький); Я.. відчував крізь димку нерухому, як обсипався дах княжого дому (М. Зеров). - Пор. 1. розпада́тися.
УКРИВА́ТИСЯ[ВКРИВА́ТИСЯ]чим (про якусь поверхню - рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯрідше, КРИ́ТИСЯрідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ[ВСТЕЛЯ́ТИСЯ], УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ[ВСТЕЛЮВАТИСЯ], УСІВА́ТИСЯ[ВСІВА́ТИСЯ], ОБСІВА́ТИСЯ, ОДЯГА́ТИСЯрозм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ (перев. суцільно); ОБЛИВА́ТИСЯ (вкриватися дуже густо); ОБРОСТА́ТИ (вкриватися окремими предметами); ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], ПРИПАДА́ТИ, ОПУ́ШУВАТИСЯ (пилом, снігом, інеєм тощо). - Док.: укри́тися[вкри́тися], покри́тися, узя́тися[взя́тися], застели́тися, устели́тися[встели́тися], усі́ятися[всі́ятися], обсі́ятися, одягну́тися, одягти́ся, затягну́тися, обли́тися, обрости́, обси́патися[оси́патися], припа́сти, опу́шитися. Кінчався квітень. Що не день, то густішою зеленню вкривались молоді гаї (І. Цюпа); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту (М. Коцюбинський); У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Т. Шевченко); Ладозьке озеро бралося кригою (Ю. Смолич); Здалеку все мов розлазилося, геть-геть у сторони, рідшало й застилалося серпанком (Панас Мирний); Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Яновський; Уквітчалися [робітничі селища] абрикосовими садочками, які навесні обливаються цвітом (Д. Ткач); Пливе довга доріжка конвеєра. Повільно рухаючись, поодинокі деталі обростають гвинтиками, котушками, стрілками (П. Автомонов).