обсиджений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обси́джений обси́джена обси́джене обси́джені
родовий обси́дженого обси́дженої обси́дженого обси́джених
давальний обси́дженому обси́дженій обси́дженому обси́дженим
знахідний обси́джений, обси́дженого обси́джену обси́джене обси́джені, обси́джених
орудний обси́дженим обси́дженою обси́дженим обси́дженими
місцевий на/в обси́дженому, обси́дженім на/в обси́дженій на/в обси́дженому, обси́дженім на/в обси́джених