-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обсервува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обсерву́ймо
2 особа обсерву́й обсерву́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обсервува́тиму обсервува́тимемо, обсервува́тимем
2 особа обсервува́тимеш обсервува́тимете
3 особа обсервува́тиме обсервува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обсерву́ю обсерву́ємо, обсерву́єм
2 особа обсерву́єш обсерву́єте
3 особа обсерву́є обсерву́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обсерву́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обсервува́в обсервува́ли
жін. р. обсервува́ла
сер. р. обсервува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обсерво́ваний
Безособова форма
обсерво́вано
Дієприслівник
обсервува́вши

Словник синонімів

СПОСТЕРІГА́ТИщо і за ким-чим (уважно дивитися, помічаючи, підмічаючи що-небудь), СТЕЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИза ким-чим, ЗОРИ́ТИза ким-чим, розм.;ОБСЕРВУВА́ТИ книжн.Спостерігати затемнення сонця; За боєм.. спостерігав давній знайомий Шашла, його "учень", тепер уже генерал-лейтенант (Ю. Збанацький); Подружжя вчителів полюбило Дмитра, а він, спостерігаючи за ними, може, вперше задумався, як треба шанувати одне одного в сім’ї (М. Стельмах); Деякий час він уважно стежив за грою (О. Гончар); Малі діти визирали на вулицю крізь ворота, слідкуючи за фаетоном оченятами (І. Нечуй-Левицький); Він пригнувся за бузиною і в дірочку крізь лісу почав зорити за Настею (С. Васильченко).