-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обсерва́тор обсерва́тори
родовий обсерва́тора обсерва́торів
давальний обсерва́торові, обсерва́тору обсерва́торам
знахідний обсерва́тора обсерва́торів
орудний обсерва́тором обсерва́торами
місцевий на/в обсерва́торові, обсерва́торі на/в обсерва́торах
кличний обсерва́торе обсерва́тори

Словник синонімів

СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОРкнижн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо). Життя давно остудило Бурдила й перетворило його на спокійного спостерігача (З. Тулуб); Пасивний споглядач; Не від людей, а до людей Цей любомудрець-споглядальник [Сковорода] Не поспішаючи іде (П. Дорошко); Навіть обсерватор у скляній будці чорта тепер побачить - дощ же пливе річкою по шибках (П. Козланюк); Доки малюк намагався потягти важку лопату, - його вже оточили глядачі, робітники зміни (Ю. Яновський).