обселитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обсели́тися, обсели́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обселі́мося, обселі́мось, обселі́мся | |
| 2 особа | обсели́ся, обсели́сь | обселі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обселю́ся, обселю́сь | обселимо́ся, обселимо́сь, обсели́мся |
| 2 особа | обсели́шся | обселите́ся, обселите́сь |
| 3 особа | обсели́ться | обселя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обсели́вся, обсели́всь | обсели́лися, обсели́лись |
| жін.р. | обсели́лася, обсели́лась | |
| сер.р. | обсели́лося, обсели́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обсели́вшись | ||