обселити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обсели́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обселі́мо, обселі́м | |
| 2 особа | обсели́ | обселі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обселю́ | обсе́лимо, обсе́лим |
| 2 особа | обсе́лиш | обсе́лите |
| 3 особа | обсе́лить | обсе́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обсели́в | обсели́ли |
| жін.р. | обсели́ла | |
| сер.р. | обсели́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обсе́лений | ||
| Безособова форма | ||
| обсе́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| обсели́вши | ||