обсвітити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обсвіти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обсвіті́мо, обсвіті́м | |
| 2 особа | обсвіти́ | обсвіті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсвічу́ | обсві́тимо, обсві́тим |
| 2 особа | обсві́тиш | обсві́тите |
| 3 особа | обсві́тить | обсві́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обсвіти́в | обсвіти́ли |
| жін.р. | обсвіти́ла | |
| сер.р. | обсвіти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обсві́чений | ||
| Безособова форма | ||
| обсві́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| обсвіти́вши | ||