обрізувати 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обрі́зувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обрі́зуймо
2 особа обрі́зуй обрі́зуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обрі́зуватиму обрі́зуватимемо, обрі́зуватимем
2 особа обрі́зуватимеш обрі́зуватимете
3 особа обрі́зуватиме обрі́зуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обрі́зую обрі́зуємо, обрі́зуєм
2 особа обрі́зуєш обрі́зуєте
3 особа обрі́зує обрі́зують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обрі́зуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обрі́зував обрі́зували
жін. р. обрі́зувала
сер. р. обрі́зувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обрі́зувавши

Словник синонімів

ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ[ВРІ́ЗАТИ], ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ[ВТНУ́ТИ], УТЯ́ТИ[ВТЯ́ТИ], УКРА́ЯТИ[ВКРА́ЯТИ], ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИрозм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИрозм., УКРА́ЇТИ[ВКРА́ЇТИ]діал.;ВІДШМАТУВА́ТИ (великий шматок); ОБРІ́ЗАТИ (звичайно, щоб відкинути). - Недок.: відрі́зувати, урі́зувати[врі́зувати], відтина́ти, утина́ти[втина́ти], відкра́ювати, відбато́вувати, обрі́зувати, обріза́тирідше.Уляна .. відрізала окраєць хліба (Григорій Тютюнник); - Домко, вріж нам сала! (М. Стельмах); Вона одтяла ножицями пасмо своєї коси (І. Нечуй-Левицький); Як добрі щепи садівник плекає! Так, що всі зайві парості втинає, Щоб добрі соки йшли все вгору, вгору (І. Франко); Відкраяти шмат житнього хліба, намастити маслом та обчистити зелену цибулину, - .. для Антона найкраща їжа (С. Чорнобривець); Я ті шкури не зіпсую, Свою пайку відбатую (пісня); - Таж усі знають, що тобі пальця січкарнею відчикрижило (М. Зарудний); Корній сів, укроїв хліба і почав їсти (Леся Українка); Спересердя відшматував [дід] півсторінки, крутив цигарку (Ю. Збанацький); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра).
ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ[ВМЕНША́ТИ]розм.,УМЕ́НШУВАТИ[ВМЕ́НШУВАТИ]розм.,УБАВЛЯ́ТИ[ВБАВЛЯ́ТИ]заст.,ЗМЕНША́ТИдіал.,УЙМА́ТИдіал.,УМАЛЯ́ТИрідко,УМА́ЛЮВАТИрідко;ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИрозм. (наполовину або на велику частину); ЗНИ́ЖУВАТИ, ПОНИ́ЖУВАТИ, ПОНИЖА́ТИ, ЗБАВЛЯ́ТИ, ЗНИЖА́ТИрідше,СПУСКА́ТИрозм. (перев. ціну, плату і т. ін.); УКОРО́ЧУВАТИ[ВКОРО́ЧУВАТИ], УРІ́ЗУВАТИ[ВРІ́ЗУВАТИ], ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИрозм., ОБТИНА́ТИрідше,ПРИТИНА́ТИрідко (розмір, обсяг, розмах); СКОРО́ЧУВАТИ (витрати, норми і т. ін.). - Док.: зме́ншити, уме́ншити[вме́ншити], уба́вити[вба́вити], уйня́ти, ума́ли́ти, переполови́нити, зни́зити, пони́зити, зба́вити, спусти́ти, укороти́ти[вкороти́ти], урі́зати[врі́зати], обрі́зати, обтя́ти, притя́ти, скороти́ти. Його [звука] тремтіння все зменшувало свою амплітуду (Ю. Яновський); - Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Ганна Барвінок); Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль... (О. Олесь); Голод же і підганяв їх до роботи немилосердно, а Герман пильно.. знижував та знижував робітницьку плату (І. Франко); Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний); Як не переплатиш, то і не купиш; як не спустиш, то і не продаси (прислів’я); - Я видавав кожному з них по тридцять грамів води на день. А потім скоротив і цю норму (В. Кучер).
ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИрозм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). - Док.: зрі́зати, обрі́зати, спили́ти, стя́ти, зітну́ти, обтя́ти, зстри́гти. Вони співають про вербу рясну.. І виноград янтарний та рум’яний Дбайливо зрізують (М. Рильський); Коса, зрізаючи соковиті стебла, виходила із трави (Григорій Тютюнник); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра); Я сидів тут трохи не од півдня та все дивився на тебе, як ти під горою різала виноград (І. Нечуй-Левицький); Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки (М. Коцюбинський); Коли б хто міг ті кучері обтяти (Леся Українка); В лип’янку мед сочить [селянин], З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський).
ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ[ОБІТЯ́ТИрідше], УТЯ́ТИ[ВТЯ́ТИ], ПІДТЯ́ТИ[ПІДІТНУ́ТИ]розм.; ОБКАРНА́ТИрозм.,ОБЧИКРИ́ЖИТИрозм.,ОБКРА́ЯТИрозм.,ОБКРОМСА́ТИрозм.,ПІДЧИКРИ́ЖИТИрозм. (надто коротко). - Недок.: обрі́зувати[обріза́ти], підрі́зувати[підріза́ти], обтина́ти, втина́ти[утина́ти], підтина́ти, обчикри́жувати, обкра́ювати, підчикри́жувати. Фотографії висохли, Варвара обрізала їх і загорнула в свіжий номер фронтової газети (Л. Первомайський); На столі чадів каганчик, і Кирило Васильович ножицями підрізав ґнота (А. Хижняк); Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти (І. Нечуй-Левицький); Підтяти бороду; Відростив [Тиміш] вусики і обкарнав їх так, що вони ворушкою п’явочкою красуються під носом (Я. Гримайло); - Ми знайдемо! - він каже сам собі, - Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов).
ОСА́ДЖУВАТИ (змушувати кого-небудь замовкнути, утриматися від якихось дій, вчинків, роблячи зауваження, докоряючи), ОСМИ́КУВАТИ[ОБСМИ́КУВАТИ], ОСІКА́ТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИрідше; ОБРИВА́ТИрозм.,ОБРІЗА́ТИрозм., ОБРІ́ЗУВАТИрозм. (перев. про розмову). - Док.: осади́ти, осмикну́ти[обсмикну́ти], осікти́, присади́ти, обірва́ти, обрі́зати. Своїм владним тоном він, здається, таки осадив цю нахабу (О. Гончар); - Не лізь поперед батька в пекло, - осмикували чоловіка (М. Стельмах); - Прохаю не втручатися більше в мої справи, - осікла вона мене (Л. Яновська); "Королівна", не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (С. Васильченко); - Годі, Вікторе! Дурниці плетеш.. - сердито обриває його Маринка (В. Речмедін).

Словник фразеологізмів

обрі́зувати (обріза́ти) / обрі́зати шлях (шляхи́) кому, до чого. Не давати комусь можливості для здійснення його намірів; не допускати когось до чого-небудь. Гітлерівських посіпак викривали й обрізали їм шляхи до потаємного життя міста (Ю. Яновський).

обрі́зувати (обріза́ти) / обрі́зати шлях (шляхи́) кому, до чого. Не давати комусь можливості для здійснення його намірів; не допускати когось до чого-небудь. Гітлерівських посіпак викривали й обрізали їм шляхи до потаємного життя міста (Ю. Яновський).