обрідити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обріди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обріді́мо, обріді́м
2 особа обріди́ обріді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обріджу́ обрідимо́, обріди́м
2 особа обріди́ш обрідите́
3 особа обріди́ть обрідя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обріди́в обріди́ли
жін.р. обріди́ла
сер.р. обріди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обрі́джений
Безособова форма
обрі́джено
Дієприслівник
обріди́вши