обрідити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обріди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обріді́мо, обріді́м | |
| 2 особа | обріди́ | обріді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обріджу́ | обрідимо́, обріди́м |
| 2 особа | обріди́ш | обрідите́ |
| 3 особа | обріди́ть | обрідя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обріди́в | обріди́ли |
| жін.р. | обріди́ла | |
| сер.р. | обріди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обрі́джений | ||
| Безособова форма | ||
| обрі́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| обріди́вши | ||