обрятуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обрятува́тися, обрятува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обряту́ймося, обряту́ймось | |
| 2 особа | обряту́йся, обряту́йсь | обряту́йтеся, обряту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обряту́юся, обряту́юсь | обряту́ємося, обряту́ємось, обряту́ємся |
| 2 особа | обряту́єшся | обряту́єтеся, обряту́єтесь |
| 3 особа | обряту́ється | обряту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обрятува́вся, обрятува́всь | обрятува́лися, обрятува́лись |
| жін.р. | обрятува́лася, обрятува́лась | |
| сер.р. | обрятува́лося, обрятува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обрятува́вшись | ||