обрятуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обрятува́тися, обрятува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обряту́ймося, обряту́ймось
2 особа обряту́йся, обряту́йсь обряту́йтеся, обряту́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обряту́юся, обряту́юсь обряту́ємося, обряту́ємось, обряту́ємся
2 особа обряту́єшся обряту́єтеся, обряту́єтесь
3 особа обряту́ється обряту́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обрятува́вся, обрятува́всь обрятува́лися, обрятува́лись
жін.р. обрятува́лася, обрятува́лась
сер.р. обрятува́лося, обрятува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обрятува́вшись