обрятовуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обрято́вуватися, обрято́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обрято́вуймося, обрято́вуймось | |
| 2 особа | обрято́вуйся, обрято́вуйсь | обрято́вуйтеся, обрято́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрято́вуватимуся, обрято́вуватимусь | обрято́вуватимемося, обрято́вуватимемось, обрято́вуватимемся |
| 2 особа | обрято́вуватимешся | обрято́вуватиметеся, обрято́вуватиметесь |
| 3 особа | обрято́вуватиметься | обрято́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрято́вуюся, обрято́вуюсь | обрято́вуємося, обрято́вуємось, обрято́вуємся |
| 2 особа | обрято́вуєшся | обрято́вуєтеся, обрято́вуєтесь |
| 3 особа | обрято́вується | обрято́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обрято́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обрято́вувався, обрято́вувавсь | обрято́вувалися, обрято́вувались |
| жін. р. | обрято́вувалася, обрято́вувалась | |
| сер. р. | обрято́вувалося, обрято́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обрято́вувавшись | ||