-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обрято́вувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обрято́вуймо |
| 2 особа | обрято́вуй | обрято́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрято́вуватиму | обрято́вуватимемо, обрято́вуватимем |
| 2 особа | обрято́вуватимеш | обрято́вуватимете |
| 3 особа | обрято́вуватиме | обрято́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрято́вую | обрято́вуємо, обрято́вуєм |
| 2 особа | обрято́вуєш | обрято́вуєте |
| 3 особа | обрято́вує | обрято́вують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обрято́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обрято́вував | обрято́вували |
| жін. р. | обрято́вувала |
| сер. р. | обрято́вувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| обрято́вуваний |
| Безособова форма |
| обрято́вувано |
| Дієприслівник |
| обрято́вувавши |
Словник синонімів
РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ [УРЯТО́ВУВАТИ], ВБЕРІГА́ТИ [УБЕРІГА́ТИ], УКРИВА́ТИ [ВКРИВА́ТИ], ЗАРЯТО́ВУВАТИ розм., СПАСА́ТИ розм., ОБРЯТО́ВУВАТИ заст. - Док.: ви́рятувати, врятува́ти [урятува́ти], порятува́ти, відрятува́ти, вберегти́ [уберегти́], укри́ти [вкри́ти], зарятува́ти, спасти́, обрятува́ти. - Моя розповідь.. буде розповіддю про те, як я тонув і як мене рятували (Ю. Яновський); [Яків:] Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (О. Донченко); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (О. Донченко); - Хто укрив людей від муки, Де той сміливий богатир? (П. Воронько); Дай нам силу - вирвать руки Із обіймів їх [кайданів] цупких, Зарятуй від скону-муки, Тхни огнем надій палких (П. Грабовський); В Збараж збіглись із сіл та містечок польські шляхтичі,.. спасаючи своє життя од загонів Кривоноса (І. Нечуй-Левицький); Її обрятували парубки та дівчата, вибігши на її крик та погасивши пожежу (Б. Грінченко).