обрятовуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обрято́вуваний обрято́вувана обрято́вуване обрято́вувані
родовий обрято́вуваного обрято́вуваної обрято́вуваного обрято́вуваних
давальний обрято́вуваному обрято́вуваній обрято́вуваному обрято́вуваним
знахідний обрято́вуваний, обрято́вуваного обрято́вувану обрято́вуване обрято́вувані, обрято́вуваних
орудний обрято́вуваним обрято́вуваною обрято́вуваним обрято́вуваними
місцевий на/в обрято́вуваному, обрято́вуванім на/в обрято́вуваній на/в обрято́вуваному, обрято́вуванім на/в обрято́вуваних