обрятований 1 значення
-1-
дієприкметник
[рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обрято́ваний | обрято́вана | обрято́ване | обрято́вані |
| родовий | обрято́ваного | обрято́ваної | обрято́ваного | обрято́ваних |
| давальний | обрято́ваному | обрято́ваній | обрято́ваному | обрято́ваним |
| знахідний | обрято́ваний, обрято́ваного | обрято́вану | обрято́ване | обрято́вані, обрято́ваних |
| орудний | обрято́ваним | обрято́ваною | обрято́ваним | обрято́ваними |
| місцевий | на/в обрято́ваному, обрято́ванім | на/в обрято́ваній | на/в обрято́ваному, обрято́ванім | на/в обрято́ваних |