обрямований 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обрямо́ваний обрямо́вана обрямо́ване обрямо́вані
родовий обрямо́ваного обрямо́ваної обрямо́ваного обрямо́ваних
давальний обрямо́ваному обрямо́ваній обрямо́ваному обрямо́ваним
знахідний обрямо́ваний обрямо́вану обрямо́ване обрямо́вані
орудний обрямо́ваним обрямо́ваною обрямо́ваним обрямо́ваними
місцевий на/в обрямо́ваному, обрямо́ванім на/в обрямо́ваній на/в обрямо́ваному, обрямо́ванім на/в обрямо́ваних