-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обряди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обряді́мо, обряді́м
2 особа обряди́ обряді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обряджу́ обря́димо, обря́дим
2 особа обря́диш обря́дите
3 особа обря́дить обря́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обряди́в обряди́ли
жін.р. обряди́ла
сер.р. обряди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обря́джений
Безособова форма
обря́джено
Дієприслівник
обряди́вши

Словник синонімів

ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИрозм.,ЛА́ДИТИрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИрозм.,НАЛА́ГОДЖУВАТИрозм.,РИХТУВА́ТИрозм.,НАРИХТО́ВУВАТИрозм., ОБЛА́ДЖУВАТИрозм.,РИШТУВА́ТИрозм.,НАРЯДЖА́ТИрозм.,ОБРЯДЖА́ТИ[ОБРЯЖА́ТИ]розм.,ЛАДУВА́ТИдіал.,ПРИЛА́ГОДЖУВАТИдіал. - Док.: зготува́ти, підготува́ти, підгото́вити, згото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, зла́годити, нала́годити, наладна́ти, ви́ладнати, налаштува́ти, споряди́ти, нала́дити, зла́дити, прила́дити, нарихтува́ти, ви́рихтувати, обла́дити, наряди́ти, обряди́ти, обладува́тизаст.наладува́ти, прила́годити. Люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах (З. Тулуб); Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце для молотарок шахтар Василь Кучер (І. Волошин); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (В. Собко); Монголи готовили вже коней до від’їзду (І. Франко); Іван Половець наказав приготувати кулемети (Ю. Яновський); Звечора все наготовили, приладили, землероби сиділи в бригадній хаті, курили, перемовлялися, як завтра виїхати в поле (К. Гордієнко); - Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Не інакше, як пастку якусь ладнають [козаки] (А. Головко); Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджуй в путь (Н. Забіла); - Я вже тобі й воза помазала, і ярмо й занози налаштувала (І. Нечуй-Левицький); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клуночків збіжжя (А. Іщук); - Покормиш бджілок; казанок На кашу пшоняну наладиш (Я. Щоголів); Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (І. Франко); Я мусіла ще собі і вбрання приладити (Леся Українка); Звеліли налагодити візок і пару коней (О. Стороженко); Порався в гаражі, рихтував "Москвича" в дорогу (О. Гончар); Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка); Чабан з наймитом обладжували воза (Марко Вовчок); А чумаки вже валку риштують (П. Куліш); Нарядити новий серп; Та мій милий у роботі, ладує цівочки, Тото мені на ширинку та й на топаночки (коломийка); Обладували вози в дорогу (Словник Б. Грінченка); Тихович мусивдоглянути, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (М. Коцюбинський). - Пор. 3. збира́ти.
ОДЯГА́ТИкого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ[УДЯГА́ТИ], УБИРА́ТИ[ВБИРА́ТИ], ОДІВА́ТИрозм.,ЗОДЯГА́ТИрозм.,ВОДИ́ТИу чому, розм.,ОБЛАЧА́ТИзаст., уроч., ірон.;НАРЯДЖА́ТИ (одягати кого-небудь у гарне, святкове вбрання), ОБРЯДЖА́ТИрозм.; ВИРЯДЖА́ТИ, РОЗРЯДЖА́ТИрозм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИрозм. (надто гарно, пишно, чепурно); ПРИОДЯГА́ТИрозм. (пристойно); ПРИБИРА́ТИрозм. (гарно та охайно; покійника, готуючи до похорону). - Док.: одягти́[одягну́ти], вдягну́ти[удягну́ти], вдягти́[удягти́], убра́ти[вбра́ти], оді́ти, зоді́ти, зодягти́[зодягну́ти], облачи́ти, наряди́ти, обряди́ти, ви́рядити, розряди́ти, ви́чепурити, прихаху́литидіал.приодягти[приодягнути], прибра́ти. Привезли [дітей] за місто у великий сірий дім. Позносили дітей всередину, мили гарячою водою, одягли в чисті сорочки (Ю. Яновський); Галя почала його вдягати, обувати чоботи (Б. Грінченко); Здивувалися Федір і Марина як і справді почали їх мити, чесати, в нову одежу вбирати (Панас Мирний); Воєвода з похмурою неквапливістю прикидав, як слід зодягти свого нового прислужника (П. Загребельний); Що ти мене, як старця, у драному водиш (Словник Б. Грінченка); Облачили мене в сірячину ветхую, в постоли дранії,.. у путь супроводили (Я. Баш); Ув оксамит стареньку нарядили, У золотом гаптовані патинки (П. Куліш); У білій сорочці та ще і з манишкою дядя Гриша. Тільки що надів оце.. - радо усміхнений. - Оце так обрядила! Спасибі, Олянко! (А. Головко); [Світилки і свашки:] На нас сорочка з китайки. Нас мати виряджала, з скрині сорочку давала (І. Нечуй-Левицький); Пані її приодягла хороше, у городі пошили їй керсет і юпку, і черевики купили (Ганна Барвінок). - Пор. 1. надяга́ти.