обрюзглий 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обрю́зглий обрю́згла обрю́згле обрю́зглі
родовий обрю́зглого обрю́зглої обрю́зглого обрю́зглих
давальний обрю́зглому обрю́зглій обрю́зглому обрю́зглим
знахідний обрю́зглий обрю́зглу обрю́згле обрю́зглі
орудний обрю́зглим обрю́зглою обрю́зглим обрю́зглими
місцевий на/в обрю́зглому, обрю́зглім на/в обрю́зглій на/в обрю́зглому, обрю́зглім на/в обрю́зглих