обрушувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обру́шувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обру́шуймо | |
| 2 особа | обру́шуй | обру́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обру́шуватиму | обру́шуватимемо, обру́шуватимем |
| 2 особа | обру́шуватимеш | обру́шуватимете |
| 3 особа | обру́шуватиме | обру́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обру́шую | обру́шуємо, обру́шуєм |
| 2 особа | обру́шуєш | обру́шуєте |
| 3 особа | обру́шує | обру́шують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́шуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обру́шував | обру́шували |
| жін. р. | обру́шувала | |
| сер. р. | обру́шувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обру́шуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обру́шувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́шувавши | ||