обрушуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обру́шуваний обру́шувана обру́шуване обру́шувані
родовий обру́шуваного обру́шуваної обру́шуваного обру́шуваних
давальний обру́шуваному обру́шуваній обру́шуваному обру́шуваним
знахідний обру́шуваний обру́шувану обру́шуване обру́шувані
орудний обру́шуваним обру́шуваною обру́шуваним обру́шуваними
місцевий на/в обру́шуваному, обру́шуванім на/в обру́шуваній на/в обру́шуваному, обру́шуванім на/в обру́шуваних