обручення 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | обру́чення | |
| родовий | обру́чення | |
| давальний | обру́ченню | |
| знахідний | обру́чення | |
| орудний | обру́ченням | |
| місцевий | на/в обру́ченні, обру́ченню | |
| кличний | обру́чення* |