обручатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обруча́тися, обруча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обруча́ймося, обруча́ймось | |
| 2 особа | обруча́йся, обруча́йсь | обруча́йтеся, обруча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обруча́тимуся, обруча́тимусь | обруча́тимемося, обруча́тимемось, обруча́тимемся |
| 2 особа | обруча́тимешся | обруча́тиметеся, обруча́тиметесь |
| 3 особа | обруча́тиметься | обруча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обруча́юся, обруча́юсь | обруча́ємося, обруча́ємось, обруча́ємся |
| 2 особа | обруча́єшся | обруча́єтеся, обруча́єтесь |
| 3 особа | обруча́ється | обруча́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обруча́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обруча́вся, обруча́всь | обруча́лися, обруча́лись |
| жін. р. | обруча́лася, обруча́лась | |
| сер. р. | обруча́лося, обруча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обруча́вшись | ||