обрусити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обруси́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обрусі́мо, обрусі́м | |
| 2 особа | обруси́ | обрусі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрушу́ | обруси́мо, обруси́м |
| 2 особа | обруси́ш | обруси́те |
| 3 особа | обруси́ть | обруся́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обруси́в | обруси́ли |
| жін.р. | обруси́ла | |
| сер.р. | обруси́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обруше́ний | ||
| Безособова форма | ||
| обруше́но | ||
| Дієприслівник | ||
| обруси́вши | ||