обрубуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обру́буваний обру́бувана обру́буване обру́бувані
родовий обру́буваного обру́буваної обру́буваного обру́буваних
давальний обру́буваному обру́буваній обру́буваному обру́буваним
знахідний обру́буваний обру́бувану обру́буване обру́бувані
орудний обру́буваним обру́буваною обру́буваним обру́буваними
місцевий на/в обру́буваному, обру́буванім на/в обру́буваній на/в обру́буваному, обру́буванім на/в обру́буваних