-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обру́бок обру́бки
родовий обру́бка обру́бків
давальний обру́бку, обру́бкові обру́бкам
знахідний обру́бок обру́бки
орудний обру́бком обру́бками
місцевий на/в обру́бку, обру́бкові на/в обру́бках
кличний обру́бку* обру́бки*

Словник синонімів

ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК[ЦУРУПА́ЛОК], ОЦУ́ПОК, ОЦУПАЛОКрідше, ЦУРПА́ЛКАдіал.В пічці.. горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (М. Томчаній); Ничипір Безхлібний.. поклав на бильце трибуни ліву руку, сховав за спину обрубок правої руки (Н. Тихий); А ось хвіст [у корови] - куций. Не хвіст, а утинок (О. Донченко); В нестямі вимахував він оцупком свого.. пужална (О. Гончар); Тарнов кинув у багаття цурпалок, що підкотився йому до ніг (О. Десняк); Сидорчук.. ходив навколо столу й водив по карті важким пальцем-цурупалком (Ю. Бедзик); Люди.. поскладали.. в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки (І. Нечуй-Левицький).