-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обру́блювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обру́блюймо
2 особа обру́блюй обру́блюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обру́блюватиму обру́блюватимемо, обру́блюватимем
2 особа обру́блюватимеш обру́блюватимете
3 особа обру́блюватиме обру́блюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обру́блюю обру́блюємо, обру́блюєм
2 особа обру́блюєш обру́блюєте
3 особа обру́блює обру́блюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обру́блюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обру́блював обру́блювали
жін. р. обру́блювала
сер. р. обру́блювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обру́блюваний
Безособова форма
обру́блювано
Дієприслівник
обру́блювавши

Словник синонімів

ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИрозм. - Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника); Підшивав [ковдру] рівно 2 години, аж втомився (М. Коцюбинський); Обрублювати сорочку; - Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила (пісня). - Пор. 1. обшива́ти.