обрублюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обру́блюваний обру́блювана обру́блюване обру́блювані
родовий обру́блюваного обру́блюваної обру́блюваного обру́блюваних
давальний обру́блюваному обру́блюваній обру́блюваному обру́блюваним
знахідний обру́блюваний обру́блювану обру́блюване обру́блювані
орудний обру́блюваним обру́блюваною обру́блюваним обру́блюваними
місцевий на/в обру́блюваному, обру́блюванім на/в обру́блюваній на/в обру́блюваному, обру́блюванім на/в обру́блюваних