обрубкуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обру́бкуватий обру́бкувата обру́бкувате обру́бкуваті
родовий обру́бкуватого обру́бкуватої обру́бкуватого обру́бкуватих
давальний обру́бкуватому обру́бкуватій обру́бкуватому обру́бкуватим
знахідний обру́бкуватий, обру́бкуватого обру́бкувату обру́бкувате обру́бкуваті, обру́бкуватих
орудний обру́бкуватим обру́бкуватою обру́бкуватим обру́бкуватими
місцевий на/в обру́бкуватому, обру́бкуватім на/в обру́бкуватій на/в обру́бкуватому, обру́бкуватім на/в обру́бкуватих