обрубкуватий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обру́бкуватий | обру́бкувата | обру́бкувате | обру́бкуваті |
| родовий | обру́бкуватого | обру́бкуватої | обру́бкуватого | обру́бкуватих |
| давальний | обру́бкуватому | обру́бкуватій | обру́бкуватому | обру́бкуватим |
| знахідний | обру́бкуватий, обру́бкуватого | обру́бкувату | обру́бкувате | обру́бкуваті, обру́бкуватих |
| орудний | обру́бкуватим | обру́бкуватою | обру́бкуватим | обру́бкуватими |
| місцевий | на/в обру́бкуватому, обру́бкуватім | на/в обру́бкуватій | на/в обру́бкуватому, обру́бкуватім | на/в обру́бкуватих |