оброчникувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | оброчникува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оброчнику́ймо | |
| 2 особа | оброчнику́й | оброчнику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оброчникува́тиму | оброчникува́тимемо, оброчникува́тимем |
| 2 особа | оброчникува́тимеш | оброчникува́тимете |
| 3 особа | оброчникува́тиме | оброчникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оброчнику́ю | оброчнику́ємо, оброчнику́єм |
| 2 особа | оброчнику́єш | оброчнику́єте |
| 3 особа | оброчнику́є | оброчнику́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оброчнику́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оброчникува́в | оброчникува́ли |
| жін. р. | оброчникува́ла | |
| сер. р. | оброчникува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оброчникува́вши | ||