оброчник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | обро́чник | обро́чники |
| родовий | обро́чника | обро́чників |
| давальний | обро́чникові, обро́чнику | обро́чникам |
| знахідний | обро́чника | обро́чників |
| орудний | обро́чником | обро́чниками |
| місцевий | на/в обро́чникові, обро́чнику | на/в обро́чниках |
| кличний | обро́чнику | обро́чники |