ПОДА́ТОК (встановлюваний державою обов’язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.), ПО́ДАТЬзаст.,ПОДА́ЧАзаст.,ЧИНШзаст.,ОКЛА́Дзаст., ОБРО́Кзаст., О́ПЛАТЬзаст., ОПЛА́ТКИзаст., ПОЛІ́ТОКдіал.,ДРА́ЧАдіал.Минав же рік, і Гриць Семко за солом’яну стріху платив податок більший, ніж Хомаха за дім під бляхою (С. Чорнобривець); Він жалівся, що пани та ксьондзи силою заводять на Україні унію, беруть великі податі, навіть з козацьких удов, беруть оплать з кожної хати (І. Нечуй-Левицький); Яків, бачте, в Києві на заробітках був. У нас пускають; треба тільки подачу давати, яку там положать (Марко Вовчок); Язиком мелеш, а щоб чинш справно платити, о тім не клопочешся... (Н. Рибак); [2 солдат:] Чотири роки тому пан мене погнав у військо за те, що батько не сплатив оброку (К. Герасименко); А яку ж ми маємо втрату, задзвенів із громади Зіньків голос, коли ми тую землю наймаємо і тими грішми і всі оплатки відбуваємо, ще й зостається? (Б. Грінченко); Приходить чорт і вимагає політок (казка); Все громада програвала... Пан вже ліс відмежував І нові за нього драчі Та данини накладав (І. Франко).