-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив оброди́тися, оброди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оброді́мося, оброді́мось, оброді́мся
2 особа оброди́ся, оброди́сь оброді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оброджу́ся, оброджу́сь обро́димося, обро́димось, обро́димся
2 особа обро́дишся обро́дитеся, обро́дитесь
3 особа обро́диться обро́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оброди́вся, оброди́всь оброди́лися, оброди́лись
жін.р. оброди́лася, оброди́лась
сер.р. оброди́лося, оброди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оброди́вшись

Словник синонімів

НАРОДИ́ТИбез додатка (про пологи, пологовий акт), РОДИ́ТИ, РОЗРОДИ́ТИСЯ, ОБРОДИ́ТИСЯрозм.,ОБРОДИ́НИТИСЯрозм.,РОЗСИ́ПАТИСЯрозм. - Недок.: наро́джувати, роди́ти, розро́джуватися. Одарка й Катерина не спускали з Яринки очей, ходили біля неї так, ніби вона була першою жінкою на світі, що мала народити (М. Зарудний); Солоху взяли в тюрму. Там вона й родила (Панас Мирний); На ту гору усе лізуть ті жінки, що на цім світі не розродились (І. Манжура); Через два тижні Мелашка обродинилась: вона мала сина (І. Нечуй-Левицький); У мене жінка розсипалась (Словник Б. Грінченка).