-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив оброди́нитися, оброди́нитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оброди́ньмося, оброди́ньмось
2 особа оброди́нься оброди́ньтеся, оброди́ньтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оброди́нюся, оброди́нюсь оброди́нимося, оброди́нимось, оброди́нимся
2 особа оброди́нишся оброди́нитеся, оброди́нитесь
3 особа оброди́ниться оброди́няться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оброди́нився, оброди́нивсь оброди́нилися, оброди́нились
жін.р. оброди́нилася, оброди́нилась
сер.р. оброди́нилося, оброди́нилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оброди́нившись

Словник синонімів

НАРОДИ́ТИбез додатка (про пологи, пологовий акт), РОДИ́ТИ, РОЗРОДИ́ТИСЯ, ОБРОДИ́ТИСЯрозм.,ОБРОДИ́НИТИСЯрозм.,РОЗСИ́ПАТИСЯрозм. - Недок.: наро́джувати, роди́ти, розро́джуватися. Одарка й Катерина не спускали з Яринки очей, ходили біля неї так, ніби вона була першою жінкою на світі, що мала народити (М. Зарудний); Солоху взяли в тюрму. Там вона й родила (Панас Мирний); На ту гору усе лізуть ті жінки, що на цім світі не розродились (І. Манжура); Через два тижні Мелашка обродинилась: вона мала сина (І. Нечуй-Левицький); У мене жінка розсипалась (Словник Б. Грінченка).